03.05.2004   ПОМЕР ДЖЕЙМС МЕЙС

У Києві помер історик і політолог Джеймс Мейс, який обрав українську історію своїм предметом, а на початку 90-х переїхав жити і працювати в Україну зі Сполучених Штатів. Згідно з повідомленнями, він раптово помер в результаті серцево-судинної хвороби на 52-му році життя.

Колеги та друзі Джеймса Мейса кажуть, що він був більшим українцем, ніж багато з тих, хто живе в Україні, хоча у його родоводі українців ніколи не було.

Джеймс Мейс жив у Києві з початку 90-х. Критик і публіцист Микола Рябчук вважає, що вирішальним фактором, через який професор Мейс залишив Америку і опинився у Києві, було його занурення у вивчення голодомору в Україні.

Він очолював комісію Конгресу США, що вивчала причини організованого на початку 30-х років голодомору. Джеймс Мейс не лише дослідив архівні документи, але й зібрав свідчення людей, які в різні часи виїхали із України до Канади і Сполучених Штатів.

Цю роботу професор Мейс проводив, починаючи із 80-х років, разом із Робертом Конквестом, автором книги "Жнива скорботи", яка і досі викликає суперечливі коментарі істориків. Це відбувалося у ті часи, коли влада Союзу РСР і радянської України навіть не згадувала про існування голодомору.

Фактично світ дізнався про голодомор саме завдяки цим дослідженням. І лише після їх появи українське радянське керівництво почало вимовляти слова "голод 33-го".

Публіцист і дисидент Євген Сверстюк в інтерв'ю українській службі Бі-Бі-Сі назвав Джеймса Мейса "неофітом", котрий ніколи не зраджував історичній правді і чиї дослідження недостатньо поціновуються українською державою.

Останні роки Джеймс Мейс викладав на кафедрі політології у Києво-Могилянській академії, дописував у газети і журнали, редагував англомовні версії газети "День" та журналу "Політична Думка". Його друзі кажуть, що він призвичаївся до українських традицій, мови, зарплати, побуту і нещодавно прийняв християнство.

В одній із своїх статтей Джеймс Мейс так писав про те, чому голодомор став справою його життя: "Мене часто запитують: чому саме я, корінний американець, і навіщо це мені було треба? Не раз мені хотілося запитати у відповідь: а що потрібно було мільйонам росіян, євреїв, вірменів, зрештою українців у цій далекий, Богом забутій країні — моїй Америці? Тому що американські громадяни українського походження вимагали досліджень, і мені судилася така доля, що ваші мертві вибрали мене. І так само, як не можна займатися історією голокосту і не стати хоч би напівєвреєм, так само не можна займатися історією голодомору і не стати хоча б напівукраїнцем".

Громадська панихида розпочнеться 6 травня 2004 року у Києві в Будинку вчителя об 11 годині. Після цього о 13.00 відбудеться відспівування у Володимирському соборі.

Джеймс Мейс буде похований у Києві на Байковому кладовищі о 15 годині.

Колектив сайту "Уроки історіі: Голодомор 1932-33 рр." висловлює співчуття рідним та друзям покійного.